Куйбишевський драматичний театр ним. А. М. Горького. Виник в 1851 в Самаре (нині Куйбишев). У 1855 було побудовано спеціальну театральну дерев'яну будівлю, в 1888 — кам'яний театр (архітектор М. Н. Чичагов). До Великої Жовтневої соціалістичної революції в місті виступали приватні антрепризи і гастролери: П. А. Стрепетова, М. І. Пісарев, Ст Ф. Коміссаржевськая, А. П. Ленський, П. Н. Орленев, А. Олдрідж і др.; у 1895—96 в «Самарі газеті» поміщалися рецензії і театральні фейлетони Горького. На початку 1930-х рр. в театрі склалася постійна трупа, в яку входили Н. К. Симонов (у 1932—1933 її керівник), Ю. Ст Толубєєв, Ст Ст Меркурьев, А. Ф. Кистов, Ст П. Шарлахов, Ст С. Нельський. Будучи активним пропагандистом творчості Горького, театр (йому в 1936 привласнено ім'я письменника) поставив: «Єгор Буличев та інші» (1933, 1962), «Васса Ж-лезнова» (1936, 1947), «Діти сонця» (1936, 1952), «Вороги» (1936, 1954), «Варвари» (1937, 1951), «Останні» (1939, 1955), «На дні» (1943), «Зикови» (1950), «Справа Артамонових» (1959), «Мати» (1964), «Хома Гордєєв» (1968). Широко представлена радянська драматургія — «Глибока розвідка» Крону (1941), «Фортеця на Волзі» Кремльова (1948), «Персональна справа» Штейна (1954), «Третя патетична» Погодіна (1958, в ролі В. І. Леніна — А. І. Деміч). Значним спектаклем був «Річард III» Шекспіра (1962). У театрі працювали актори: М. Ст Аренський, Ст А. Буре, Н. Н. Колісників, Р. А. Шебуєв, Ст І. Ковалів, З. До. Чекмасова, В. А. Міхайлов і ін. У трупі театру (1972): народні артисти РРФСР Ст А. Ершова, А. І. Деміч, Н. Н. Засухин, С. І. Пономарев і ін. Головний режисер (з 1959, з перервою) народний артист РРФСР П. Л. Монастирський.
