Кудашев Сайфі Фаттаховіч (справжнє ім'я; псевдонім Сайфі Кудаш) [р. 21.9(3.10) .1894, село Кляшево, нині Чишмінського району Башкирської АССР], башкирський радянський поет, народний поет Башкирською АССР (1964). Член КПРС з 1939. Працював вчителем. Почав писати в 1913. Тема перших збірок віршів «Пісні свободи» і «Про білобілетників» (обидва — 1917) — страждання народу, заклик до свободи, протест проти війни і самодержавства. Велику Жовтневу соціалістичну революцію зустрів захоплено. У роки Громадянської війни 1918—20 закликав народ до захисту завоювань Жовтня. У збірках віршів «Пісні плуга» (1926), «Герой боротьби» (1928), в поемах «На лугу», «Жовтень», «В кузні» (все — 1920) писав про революцію, про перші роки мирної праці за радянських часів. Колективізації села присвятив поему «Лист» (1930), роман у віршах «Кушкаєн» (1936). У поезії До. знайшли віддзеркалення важливі етапи життя і боротьби башкирського народу — соціалістичне будівництво (поема «Закон щастя», 1937; збірку віршів «Республіка співає», 1940), героїка Великої Вітчизняної війни 1941—45 (поема «Ленін і боєць», 1943; збірка віршів «Від щирого серця», 1944), післявоєнна творча праця, дружба народів (збірки віршів «Моя любов» 1956; «Листопад», 1960; «У моєму саду», 1964). Популярні прозаїчні твори (1954) К.: повість «Назустріч весні» — про поетів Г. Тукає і М. Гафурі, книги мемуарів «Незабутні хвилини» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) і «Слідами молодості» (1964) — про культурну співдружність народів Башкирії, Татарії, Казахстану. До. — автор робіт по літературознавству. Депутат Верховної Ради Башкирською АССР (1947—63). Нагороджений орденом Леніна і 4 ін. орденами.
Соч.: Есерзер, т. 1—4, Офе, 1946—53; Ћайланма есезер, т. 1—3, Офе, 1965—67; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1956; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2 Уфа, 1970; Вірші і поеми, М., 1953.
Літ.: Кудашев А., Життєва дорога поета, Уфа, 1943; Хосеінов Р., Сейфі «Кудаш іжати, Офе, 1959.
