Крічний переділ, процес рафінування чавуну (видалення надлишкових кількостей вуглецю, кремнію, марганцю) з метою здобуття ковкого крічного (зварювального) заліза. Виник приблизно в 14 ст одночасно з розвитком виробництва чавуну, проіснував до 18 ст і був витиснений ефективнішим процесом — пудлінгуванням . До. п. здійснювався в крічном горні, куди на шар деревного вугілля, що горить, над фурменою зоною поміщали чушки чавуну. Чавун плавився і, стікаючи по краплях вниз через окислювальну фурмену зону, піддавався рафінуванню. Отримуваний продукт скупчувався на череню горна, де завдяки окислювальній дії залізистого шлаку додатково обезуглерожівался, утворюючи крицю масою 50—100 кг Готову крицю витягували з горна і проковували з метою ущільнення і вичавлювання шлаку.
