Крініцкий Олександр Іванович (9.9.1894 — 30.10.1937), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1915. Народився в Твері (нині Калінін) в сім'ї дрібного чиновника. У 1913 поступив на природний факультет Московського університету; брав участь в студентських революційних кухлях. У 1915 арештований і засуджений на вічне поселення до Сибіру, звільнений Лютневою революцією 1917. З березня 1917 голова Тверського губкома партії. Делегат 7-ої (Квітневою) конференції РСДРП (б) в 1917. У 1918 завідувач агитпросветотделом Південного фронту. З 1919 секретар Саратовського губкома РКП (б). У 1921 завідувач організаційним відділом МК партії, в 1921—22 секретар Рогожсько-симоновського райкому РКП (б) в Москві. У 1922—24 секретар Омського, потім Донецького обкомів партії. У 1925 секретар ЦК КП (б) Білорусії. У 1926—29 завідувач агітпропом ЦК ВКП (б). У 1929—30 секретар Закавказького краєвого комітету партії. У 1930—32 заступник наркома РКИ. У 1930—35 член редколегії журналу «Більшовик». У 1933—35 заступник завідувача з.-х.(сільськогосподарський) відділом ЦК ВКП (б), начальник політуправління Наркомзема СРСР. З 1935 секретар Саратовського крайкома ВКП (б). Делегат 9—11-го, 13—17-го з'їздів партії, на 13—16-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени, на 17-м-коді — член ЦК ВКП (б); був кандидатом в члени Оргбюро ЦК ВКП (б).
