Крушельніцкий Антон Владиславович [23.7(4.8) .1878 — 13.11.1941], український письменник. Народився в містечку Ланьцут (нині в Польщі) в сім'ї чиновника. Закінчив філософський факультет Львівського університету. Перша збірка розповідей «Пролетарі» видання в 1899. У своїй творчості прошел дорога від буржуазного лібералізму до демократизму. Був міністром освіти в петлюрівському «уряді». У 1919 емігрував до Австрії. Відмовився від своїх буржуазно-націоналістичних помилок, виступав з критикою буржуазних націоналістів. У 1925 повернувся на Західну Україну, Видавав в Львові журнали «Новi шляхи» («Нові дороги») і «Критика». Кращі книги До. — роман «Рубають ліс» (т. 1—2, 1919) і повість «Насущний хліб» (1920). Він відобразив в них важке положення трудящих на Західній Україні, показав їх участь в соціальній боротьбі. Пропагував возз'єднання західно-українських земель з Радянською Україною, за що піддавався репресіям, в 1932—33 знаходився в ув'язненні в польській в'язниці. У 1934 переїхав на Радянську Україну.
