Крустен Ерні [р. 17(30) .4.1900, Мурасте, нині Харьюського району Естонської РСР], естонський радянський письменник, народний письменник Естонській РСР (1972). У 1927 вийшла збірка розповідей «Верес», потім романи і новели, в яких До. обмежувався вузько психологічними проблемами. У романі «Книга про Пексах» (1946) і в збірках новел «Поворотні пункти» (1946) і «В ім'я світу» (1951) відобразив соціальні зрушення, що відбувалися в свідомості людей після відновлення Радянської влади в Естонії в 1940. Найбільш значні твори До — роман «Серця молодих» (кн. 1—2, 1954—56, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960), що оповідає про революційні події 1905 в естонському селі. Потім вийшли п'єси «Я живу» (1956) і «Американці прийшли» (1959), збірки новел «Похорони батога» (1957) і «У пошуках весни» (1960, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962). роман «Немов крапля в море» (1962, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), збірку віршів і мініатюр «Юка» (1963), збірка новел «П'ять розповідей» (1968). До. написав декілька книг для дітей. Нагороджений орденом «Знак Шани».
Соч.: Okupatsioon, Tallinn, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Гніздо під стрехой, М., 1959; Безумна ластівка, М., 1970.
Літ.: Нарис історії естонської радянської літератури, М., 1971 (див. Покажчик імен).
