Крумінь, Круміньш Ян Мартинович (партійний псевдонім — Пілат) [13(25) .9.1894 — 15.3.1938], діяч революційного руху в Латвії. Член Комуністичної партії з 1912. Народився в Ськріверськой волості Ризького повіту (нині Латвійською РСР) в сім'ї селянина. У 1915 кооптований в члени ЦК Соціал-демократів Латиського краю. У 1917 заступник голови Виконавського комітету Ради робітників, солдатських і безземельних селянських депутатів Латвії — Іськолат, редактор його друкарського органу «3ініотайс» («Вісник»); член ВРК 12-ій армії. У 1917—31 член ЦК КП Латвії. З лютого 1918 на підпільній партійній роботі в Прибалтиці. У 1919 член Радянського уряду Латвії. У 1921—22 працював в підпіллі; секретар ЦК КП Латвії. З 1929 жив в СРСР, викладав в Комуністичному університеті, вчився в Інституті червоної професури (закінчив в 1932). З 1932 керівник латиської секції в ІККИ. Був делегатом 8-го з'їзду РКП (б) (1919), 3, 4, 7-го конгресів Комінтерну, на 7-м-коді обирався кандидатом в члени Виконкому Комінтерну.
Літ.: Боротьба за радянську владу в Прибалтиці, М., 1967.
