Крон Олександр Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Крон Олександр Олександрович

Крон (псевдонім; справжнє прізвище — Крейн) Олександр Олександрович [р. 30.6(13.7) .1909, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1939. Закінчив історико-філософський факультет МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) в 1930. У тому ж році дебютував п'єсою «Рушниця № 492116», в якій так само, як і потім в п'єсах «Боягуз» (1935) і «Наша зброя» (1937), розвиває тему зіткнення анархічної психології з партійним боргом і духом колективізму. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 — на Балтійському флоті, брав участь в обороні Ленінграда, працював у військовому друці. Популярність придбала комедія До. «Глибока розвідка» (1941, постановка МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького), 1943), присвячена бакинським нафтовикам. Для цієї і подальших п'єс До. — «Офіцер флоту» (1944, постановка МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького), 1945), «Друге дихання» (1946) і «Кандидат партії» (1950) — характерні гострі етичні конфлікти. До. належить також комедія «Розкинулося море широко» (1942, спільно с В. Азаровим і Вс. Вишнєвським). Кращі п'єси До. міцно увійшли до репертуару радянських театрів і неодноразово ставилися за кордоном. Опублікував роман «Будинок і корабель» (1964), присвячений обороні Ленінграда, і дві книги нарисів — «На ходу і на якорі» (1961) і «Вічна проблема» (1969). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

  Соч.: Вибране, М., 1972; П'єси. [Вступ. ст. Би. Захави], М., 1955; Драматичні твори, М., 1958; Театр. [Послесл. С. Дуніной], М., 1971.

  Літ.: Сурвілло Ст, Від п'єси до романа, «Новий світ». 1965 №2; Плоткин Л., Книга, що заставляє думати. [Про роман А. Крона «Будинок і корабель»], «Нева». 1965 № 10.

  Р. Н. Мунбліт.