Крепелін (Kraepelin) Еміль (15.2.1856, Нейстреліц, Мекленбург, — 7.10.1926, Мюнхен), німецький психіатр. Професор психіатрії в університетах Дерпта (нині Тарту) (з 1886), Гейдельберга (з 1891) і Мюнхена (з 1903). З 1922, залишивши кафедру, працював в заснованому ним в 1917 Мюнхенському психіатричному дослідницькому інституті. Основні праці присвячені розробці клініки психічних захворювань і їх класифікації, побудованої До. по нозологічному принципу. Вважав, що однакові причини спричиняють за собою однакові следствія, тобто симптоми, течія і результат, якому До. надавав найбільш важливе значення при розмежуванні нозологічних форм. Одним з найважливіших досягнень До. є розділення ендогенних психозів по їх результату на раннє недоумство (шизофренію) і маніакально-депресивний психоз. Ідеалістично трактуючи причини душевних хвороб, До. надмірне значення надавав спадковості і конституції; причину і слідство розумів як щось постійне і незмінне, не враховуючи реактивних особливостей організму, дій середовища і т. п. Не дивлячись на це, нозологизм До. залишається до цих пір основою клінічної психіатрії. Створив крупну школу психіатрів. Підручник До. «Психіатрія», на якому виховувалися багато поколінь психіатрів, витримав 8 видавництво (з 1883).
Соч.: Підручник психіатрії, т. [1]—2, М., 1910—1912; Введення в психіатричну клініку, 4 видавництва М.— П., 1923.
Літ.: Каннабіх Ю., Історія психіатрії, [М.], 1929.
