Кременчуцька магнітна аномалія, крупний залізорудний район УРСР, що є продовженням Криворізького залізорудного басейну до С. (північна частина Криворізько-кременчуцької залізорудної смуги, близько 45 км. ) , за Дніпром (Полтавська область УРСР). Складена докембрійськой залізорудною формацією, аналогічною криворізькою. У межах До. м. а. відомо 4 родовища: Горішне-Плавнінськоє, Лавріковськоє, Ерістовськоє — залізисті кварцити, переважно магнетітового складу, з вмістом Fe відповідно — 34,8; 35,3; 34,7% з сумарними запасами до глибини 300 м-коду по категоріях A+b+c 1 — 1,22 млрд. т; Галещинськоє (Кременчуцьке) родовище містить серед окислених залізистих кварцитів багаті, переважно мартітовиє, мартіто-гематітовиє, частиною карбонатізірованниє, руди з середнім вмістом Fe 58,2%. Багаті руди складають незначні по розмірах пластообразниє, лінзоподібні і неправильної форми тіла серед залізистих кварцитів, що піддалися древньому вивітрюванню. По падінню рудні тіла багатих руд просліджуються до 600—1000 м. Запаси багатих руд до глибини 1000 м-коду по категоріях В+С 1 — 167,1 млн. т.
Ведеться розвідка нового родовища Белановського залізистих кварцитів до глибини 300 м-коду і Горішне-Плавнінського родовища в інтервалі глибин 300—500 м.
Літ.: Доброзичливців М. Н., Геологія і залізорудні родовища Кременчуцького району, М., 1964.
