Креве-Міцкявічюс Вінцас (19.10.1882, село Субартоніс, нині Варенського району Литовської РСР, — 7.7.1954, Філадельфія, США), литовський письменник. Народився в селянській сім'ї. У 1909 закінчив Київський університет. З 1920 жив в Литві; з 1922 професор Каунаського і Вільнюського університетів. Після створення Литовської РСР (1940) До. став президентом АН(Академія наук) Литовською РСР (1941). В кінці Великої Вітчизняної війни 1941— 1945 емігрував жив в США. Друкуватися почав в 1909. У збірці легенд «Преданія Дайнавськой старизна» (1912, русявий.(російський) пер.(переведення) 1973), історичних драмах «Шарунас» (1911), «Ськиргайла» (1922) змальовував давнє минуле литовського народу. У збірках розповідей «Під солом'яним дахом» (1922), «Чаклун» (1939, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), в драмі «Зять» (1922) До. виступає як битопісатель литовського села. У повести «В млі» (1940) розкриті соціальні протиріччя життя буржуазної Литви. Основні твори До. увійшли до класичного фонду литовської літератури. Видав декілька збірок народно-поетичної творчості.
Соч.: Raštai.t. 1—10, Kaunas, 1921—30; Šiaudinej pastogėj, Vilnius, 1964; Likimo žaismas, Vilnius, 1965; Raganius. Žentas, Vilnius, 1968.
Літ.: Lietuvių litaratūros istorija, t. 3, dalis 2, Vilnius, 1961.
