Краус (Kraus) Карл (28.4.1874, Гичин, нині Йічин, Чехословакія, — 12.6.1936, Відень), австрійський письменник, публіцист, філолог. Виступив з сатиричним памфлетом «Зруйнована література» (1897) проти віденських декадентів. Видавав і редагував журнал «Факкель» («Die Fackel», 1899—1936), в якому полемізував з буржуазними філософами, політичними і естетичними ідеями. Опублікував багато есе і статей по питаннях літератури і мови, збірки сатиричних фейлетонів і афоризмів на теми міжнародного і австрійського життя. Вершина творчості До. — філософська антивоєнна драма «Останні дні людства» (1918— 1919). У памфлеті «Непереможні» (1928) До. прославляв віденських робітників, що штурмували влітку 1927 реакційний суд.(судовий) Написані у дусі філософської лірики І. В. Гете вірші До. часто близькі імпресіоністській поезії Х. Моргенштерна і Д. Ф. Лілієнкрона . Стиль До. насичений метафорами, контрастними зіставленнями.
Соч.: Werke, Bd [1-9], Münch., 1955—61.
Літ.: Iggers W. A., Karl Kraus. A Viennese critic of the twentieth century. The Hague, 1967 (бібл. с. 230—45); Engelmann P., Dem Andenken an Karl Kraus, W., [1967]; Kuhn C., Karl Kraus als Lyriker, P., 1968.
