Кратохвіл (Kratochvil) Ярослав (17.1.1885 — 28.3.1945, Терезін), чеський письменник. Син сільського вчителя. Під час 1-ої світової війни 1914—18 на російському фронті попав в полон, вступив в Чехословацькі легіони, але незабаром зрозумів реакційну суть їх керівництва. Повернувшись в 1920 на батьківщину, виступив з викриттям легіонерського руху (книга нарисів «Дорога революції», 1922), активно співробітничав в комуністичних виданнях. Був одним з засновників суспільства економічного і культурного зближення з СРСР. Як прозаїк вперше виступив в 1924 з циклом розповідей «Село». Роман-епопея До. «Витоки» (1924—33; не завершений), що показує складні зрушення в свідомості чеських легіонерів, в житті передреволюційної Росії, — важливе досягнення чеської соціалістичної літератури. До. — автор антифашистських репортажів «Барселона — Валенсія — Мадрид» (1937). У роки 2-ої світової війни 1939—1945 брав участь в русі Опори. Загинув у фашистському концтаборі.
Соч.: Prameny, d. 1—2, Praha, 1956; Nebyl jsem pouhým divákem Praha, 1966; Vesnice, Praha, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Село. [Предісл. Н. Николаєвой], М., 1961; Витоки, М., 1969.
Літ.: Pinz R., Cesta Jaroslava Kratochvíla, Praha, 1964; Hrst vzpomínek а pohledu na Jaroslava Kratochvila, Praha, 1965.
