Краківська нарада ЦК РСДРП з партійними працівниками
Краківська нарада ЦК РСДРП з партійними працівниками, відбулося 26 грудня 1912 — 1 січня 1913 (8—14 січня 1913); для конспірації було названо «Лютневим». У його роботі брали участь: члени ЦК РСДРП Ст І. Ленін, І. Ст Сталін, Р. Е. Зіновьев, Р. В. Маліновський (згодом викритий як провокатор); більшовики — депутати 4-ої Державної думи Р. І. Петровський, А. Е. Бадаєв, Н. Р. Кроків; партійні працівники Н. До. Крупськая, Л. Би. Каменев, Ст Н. Лобова, Е. Ф. Розміровіч, А. А. Трояновський, С. П. Медведев і ін., що представляли організації Петербургу, Москви, Півдня, Уралу і Кавказу. Скликана за ініціативою Леніна нарада обговорила питання: про завдання партії в умовах революційного підйому в країні, про будівництво нелегальної організації, про думську соціал-демократичну фракцію, про партійну пресу, про страхову кампанію, про єдність партії і відношення до ліквідаторства, про національних соціал-демократичних організаціях. Ленін зробив дві доповіді, підготував всі резолюції, написав від імені ЦК «Сповіщення» про роботу наради. Центральне місце на нараді зайняла доповідь Леніна «Революційний підйом, страйки і завдання партії». У резолюції наголошувалося величезне значення страйкової боротьби пролетаріату, що розвернулася, завдяки якій він виступав в ролі гегемона загальнонародної боротьби проти царизму; вказувалося, що підтримка страйків, демонстрацій — одна з головних завдань партії. У резолюції по 2-ій доповіді Леніна «О відношенні до ліквідаторства і про єдність» підкреслювалося, що партія повинна добиватися єдності своїх рядів не шляхом переговорів з ліквідаторами і троцкистамі, а через об'єднання соціал-демократичних робітників знизу, в заводських комітетах, районних групах, за умови визнання ними нелегальних організацій РСДРП. Нарада поставила завдання об'єднати місцеві групи, створювати на фабриках і заводах партійні нелегальні комітети, утворювати керівні центри на основі поєднання принципу виборності від районних вічок з кооптацією (за зразком Петербурзького комітету). Для встановлення постійного зв'язку ЦК і місцевих соціал-демократичних груп фундирувався інститут довірених осіб з числа робітників — керівників місцевих організацій. Розглянувши питання про соціал-демократичну фракцію в 4-ій Державній думі, нарада відзначила успішну роботу депутатів і в той же час підкреслила необхідність встановлення контролю партії над фракцією, підпорядкування її ЦК. З питання про національні соціал-демократичні організації нарада призвала робітників до боротьби зі всіма проявами націоналістичного духу і виразила упевненість, що революційний підйом, що почався, згуртує соціал-демократичних робітників на місцях в єдині організації РСДРП без відмінності національностей. Нарада вказала на необхідність використання початою царським урядом «страховій кампанії » для захисту пролетарських інтересів і революційної пропаганди. Вирішення наради визначили завдання партії в умовах нового революційного підйому.
Літ.: Ленін Ст І., Сповіщення і резолюції Краківської наради ЦК РСДРП з партійними працівниками, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 22; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 1, М., 1970; Історія КПРС, т. 2, М., 1966, с. 400—05
