Кравченко Андрій Григорович [18(30) .11.1899, сіло Сулімовка, нині Яготинського району Київської області, — 18.10.1963, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник танкових військ (1944). двічі Герою Радянського Союза (10.1.1944 і 8.9.1945). Член КПРС з 1925. У Радянській Армії з 1918, рядовим брав участь в Громадянській війні 1918—20. Закінчив Полтавську військову піхотну школу (1923), Військову академію ним. Фрунзе (1928) і Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1949). Під час радянсько-фінляндської війни 1939—40 був начальником штабу дивізії. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 брав участь в боях на різних фронтах в посадах: командира танкової бригади (з вересня 1941), начальником штабу танкового корпусу (з березня 1942), командира танкового корпусу (з липня 1942) і командувача 6-ою гвардійською танковою армією (січень 1944 — вересень 1945). Після війни — на відповідальних посадах. З жовтня 1955 в запасі по хворобі. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Суворова 2-ій мірі. Кутузова 2-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями, а також 9 іноземними орденами.
