Котик Валивши (Валентин Олександрович) (11.2.1930, сіло Хмельовка, нині Хмельницької області, — 17.2.1944, Ізяслав Хмельницької області), юний учасник партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, піонер, Герою Радянського Союза (27.6.1958, посмертно). Народився в сім'ї селянина. З 1937 жив в р. Шепетовка, вчився в середній школі. Після окупації міста німецько-фашистськими військами вступив в підпільну організацію, був зв'язковим; потім з серпня 1943 в партизанському загоні І. А. Музальова, брав участь в бойових діях; двічі поранений. Загинув в бою. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-ої міри і медаллю. Ім'я До. привласнено теплоходу, школам, піонерським дружинам. У р. Шепетовка в 1960 споруджений пам'ятник До. від піонерів України (скульптори Л. Ськиба, П. Фліт, І. Самотес).
Літ.: Котик А. Н., Він був піонером. Розповідь матері, М., 1958; Наджафров Р. Д., Сміливі не вмирають, М., 1968.
