Котвіч (Kotwicz) Владислав Людвігович (20.3.1872, село Оссовье, на Віленщині, — 3.10.1944, село Чарний Боже, біля Вільнюса), російський і польський сходознавець, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1923), дійсний член Польської академії знань, голова Польського сходознавського суспільства (1922—36). У 1895 закінчив Петербурзький університет, в 1900—03 викладав в університеті монгольську мову, в 1903—23 — калмицький і маньчжурський мови. Неодноразово їздив до Калмикії для дослідження говоров і діалектів калмицької мови. У 1920—22 перший директор інституту Петрограду живих східних мов. У 1923—40 професор кафедри східних мов Львівського університету. З 1927 редактор журналу «Rocznik Orientalistyczny».
Соч .: Лекції з граматики монгольської мови, СП(Збори постанов) Би. 1902; Калмицькі загадки і прислів'я, СП(Збори постанов)Б. 1905; Монгольські написи в Ердені-дзу, в кн.: Сб. Музею антропології і етнографії при Російській АН(Академія наук), т. 5, ст 1, П., 1917; Російські архівні документи по стосунках з ойратамі в XVII—XVIII вв.(століття), «Вісті Російської Академії наук», 1919 № 12—15; Józef Kowalewski — orientalista (1801—1878), Wr., 1948 (бібл.); Studia nad językami ałtajskimi, «Rocznik Orientalistyczny», 1953, t. 16 (бібл.).
