Корсакас Костас Прановіч [р. 5(18) .10.1909, Пашвітініс, нині Пакруойського району], литовський радянський поет, критик, літературознавець і громадський діяч, заслуженого на діяча науки Литовської РСР (1959), академіка АН(Академія наук) Литовською РСР (1949). Вчився в Каунаському університеті. За антифашистську діяльність піддавався тюремному висновку (1928—30). Друкується з 1925. Співробітничав в журналі «Трячяс фронтас» («Третій фронт», 1930—31) редагував журнал «Культура» в 1933—40. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 очолював бюро литовсько-радянських письменників в Москві, в 1944—45 голова правління СП(Збори постанов) Литви, декан історично-філологічного факультету Вільнюського університету; з 1946 директор інституту литовської мови і літератури АН(Академія наук) Литовською РСР. Поезія До. носить цивільний характер (збірки «Закон боротьби», 1943. «Птиці повертаються», 1945, і ін.). Автор книг: «Статті про літературу» (1932), «Критика» (1936), «Письменники і книги» (1940), «Проти вічного ворога» (1945), «Література і критика» (1949), «Дружба літератур» (кн. 1, 1962). Гл. редактор і один з авторів «Історії литовської літератури» (т. 1—4, 1957—1968). Депутат (1947—63), заступник голови (1959—1963) Верховної Ради Литовської РСР. Нагороджений 5 орденами, а також медалями.
Соч.: Rinktine, Vilnius, 1950; Muza ateina nue Dauguvos, Vilnius, 1963; Piutis, Vilnius, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, Вільнюс, 1953.
Літ.: Нарис історії литовської радянської літератури, М., 1955; Ambrasas До., Pažangioji lietuviu kritika, Vilnius, 1966.
