Коротєєв Костянтин Аполлонович [12(25) .2.1901, село Щегловка, нині Богодуховського району Харківської області, — 4.1.1953, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1944), Герою Радянського Союза (6.4.1945). Член КПРС з 1938. У армії з 1916, рядовий. У Радянській Армії з 1918, учасник Громадянської війни 1918—20, командир взводу, роти. Закінчив піхотно-кулеметні курси (1920), курси середнього комскладу (1924), курси «Постріл» (1926) і Вищі академічні курси при Вищій військовій академії ним. К. Е. Ворошилова (1947). Під час радянсько-фінляндської війни 1939—40 командував дивізією. З березня 1940 командир стрілецького корпусу, потім інспектор піхоти Ленінградського військового округу. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 брав участь в боях на різних фронтах. Був командиром стрілецького корпусу (з червня 1941), командувачем 12-ою армією (з жовтня 1941), помічник командувача військами Південного фронту (з квітня 1942), а потім командувачем 9, 18, 37 і 52-й арміями. З липня 1947 по березень 1951 командував військами Забайкальського військового округу. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-ій мірі, 3 орденами Кутузова 1-ої міри, орденом Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями.
