Корнев Петро Георгійович [р. 2(14) .12.1883, губернія Самари, нині область Куйбишевськая], радянський хірург, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944), заслуженого на діяча науки РРФСР (1940), один з основоположників вчення про кістково-суглобовий туберкульоз. Закінчив Московський університет в 1908. У 1921—35 доцент клініки хірургічного туберкульозу 1-го Ленінградського медичного інституту і одночасно (1930—60) директор Ленінградського інституту хірургічного туберкульозу, засновником якого був в 1919; у 1939—66 завідувач кафедрою хірургічного туберкульозу Ленінградського інституту удосконалення лікарок. Обгрунтував концепції про очолюючу роль в патогенезі і еволюції кістково-суглобового туберкульозу «первинних остітов», розробив класифікацію цього захворювання. Запропонував ряд нових оперативних методик (некректомія навколосуглобових вогнищ, економна резекція суглоба і ін.), запропонував і удосконалив ряд хірургічних інструментів і апаратів. Створив школу фахівців з хірургічного туберкульозу. Почесний член Всесоюзного суспільства фтизіатрів і Всесоюзного суспільства хірургів, дійсний член Міжнародного протитуберкульозного союзу і Міжнародної асоціації хірургів. Державна премія СРСР (1952), Ленінська премія (1965). Нагороджений 3 орденами.
Соч.: Кістково-суглобовий туберкульоз. Основи патології, діагности і лікування, 2 видавництва, М., 1953; Клініка і лікування кістково-суглобового туберкульозу, М., 1959; Хірургія кістково-суглобового туберкульозу, Л., 1964.
Літ.: Пунін Би. Ст, Петро Георгійович Корнев, «Вісник хірургії ним. Грекова», 1964, т. 92 № 5.
