Копленіг (Koplenig) Іоганн (15.5.1891, Санкт-Лоренцен, Карінтія, — 13.12.1968, Відень), діяч австрійського і міжнародного робочого руху. Народився в сім'ї з.-х.(сільськогосподарський) робітника. По професії чоботар. З юнацьких років прилучився до робочого руху, в 1909 вступив в австрійську Соціал-демократичну партію. Під час 1-ої світової війни як військовополонений в 1915 попав до Росії, вів активну роботу серед австрійських військовополонених брав участь в боротьбі проти білогвардійців. З 1918 комуніст. У 1920 повернувся до Австрії. У 1922 був вибраний членом ЦК компартії Австрії (КПА), а в 1924 генеральним секретарем ЦК КПА. До. виконав велику роботу по об'єднанню рядів КПА на принципах марксизму-ленінізму і пролетарського інтернаціоналізму, невпинно боровся проти опортуністичних елементів і фракціонерів. У 1928 був вибраний членом Виконкому Комінтерну (ІККИ), в 1935—43 член Президії ІККИ. За революційну діяльність неодноразово піддавався переслідуванням і тюремному висновку. За рішенням ЦК КПА в 1934 виїхав з Австрії. У еміграції продовжував керувати боротьбою австрійських комуністів проти фашизму, за незалежність країни. У 1945—65 голова, з травня 1965 почесний голова КПА. У 1945 був віце-канцлером Тимчасового уряду Австрії. У 1945—59 депутат австрійського парламенту. До. — автор багатьох робіт по питаннях австрійського і міжнародного робочого руху.
Соч.: Reden und Aufsätze. 1924—1950, W., 1951; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), М., 1963.
Літ.: Zucker-schilling Е., Er diente seiner Klasse. Eine Biographic, W., 1971.
