Конюс Георгій Едуардович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Конюс Георгій Едуардович

Конюс Георгій Едуардович [1(13) .10.1862, Москва, — 28.8.1933, там же], радянський музичний теоретик і композитор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1927). У 1889 закінчив Московську консерваторію (клас композиції А. С. Аренського, займався також у С. І. Танєєва), де в 1891—99 був викладачем, в 1920—33 професором і деканом науково-композиторського факультету (серед учнів — С. Н. Василенко, А. Ф. Гедіке, Р. М. Гліер, Н. До. Метнер, А. Н. Ськрябін). Створив т.з. теорію метротектонізма («Метротектонічеськоє дослідження музичної форми», М., 1933), згідно якої До. прагнув встановити єдиний закон побудови музичних творів (т.з. закон рівноваги тимчасових величин). Автор підручників і навчальних посібників по музичній теорії, гармонії, інструментовці і ін. робіт. Написав балет «Даїта» (1896), симфонічну картину «Ліс шумить» (1890) і ін.

  Літ.: Мазель Л. і Рижкин І., Нариси по історії теоретичного музикознавства, ст 2, М.— Л., 1939; Р. Е. Конюс. Статті, матеріали, спогади [М., 1965].