Конференції неприєднаних країн, конференції глав держав і урядів великої групи країн Азії, Африки, Латинської Америки і Європи, що проголосили як основу свого зовнішньополітичного курсу принцип неучасті у військово-політичних блоках і відмови від надання своєї території під іноземні військові бази. До початку 1970-х рр. відбулися три конференції.
Бєлградська конференція (Югославія, 1—6 вересня 1961). У конференції взяли участь 25 держав: Алжір, Афганістан, Бірма, Гана, Гвінея, Індія, Індонезія, Ірак, Йемен, Камбоджа, Кіпр, Конго (із столицею в Леопольдвіле), Куба, Ліван, Малі, Марокко, непал, Єгипет, Саудівська Аравія, Сомалі, Судан, Туніс, Цейлон, Ефіопія, Югославія. Болівія, Бразилія і Екуадор були представлені спостерігачами. Конференція піддала широкому обговоренню питання остаточної ліквідації колоніалізму, загальне і повне роззброєння мирного співіснування держав з різних суспільно-політичних буд, ролі і структури ООН(Організація Об'єднаних Націй); конференція прийняла Заяву про загрозу війни і заклик до світу і Декларацію глав держав і урядів неприєднаних держав, в яких були сформульовані принципи політики неприєднання.
Каїрська конференція (Єгипет, 5—10 жовтня 1964). У конференції взяли участь 47 держав. Окрім країн що брали участь в Бєлградській конференції, в Каїрській конференції брали участь Ангола, Бурунді, Дагомея, Замбія, Йорданія, Камерун, Кенія, Конго (із столицею в Браззавілі), Кувейт, Лаос, Ліберія, Лівія, Мавританія, Малаві, Нігерія, Сенегал, Сирія, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Того, Уганда, Центральноафриканська Республіка, Чад. Демократична Республіка Конго [до серпня 1964 — Республіка Конго (Леопольдвіль)], що брала участь в Бєлградській конференції, на конференції в Каїрі не була представлена. Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Мексика, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Фінляндія, Чилі і Ямайка були представлені спостерігачами. Конференція засудила всяку форму втручання однієї держави в справи іншого і зажадала припинити таке втручання в справи Демократичної Республіки Конго, Куби, Кіпру і країн Південно-східної Азії; відзначила первинне значення роззброєння як одній з основних проблем сучасного світу, призвала все держави приєднатися до Договору про заборону випробувань ядерної зброї 1963 і висловилася за заборону ядерних випробувань у всіх середовищах; підкреслила, що імперіалізм, колоніалізм і неоколоніалізм — основне джерело міжнародної напруженості.
Лусакськая конференція (Замбія, 8—10 сентября1970). У конференції взяли участь 54 держави. Окрім країн, представлених на Каїрській конференції, в конференції в Лусаці брали участь Ботсвана, Габон, Гайана, Демократична Республіка Конго, Лесото, Малайзія, Народна Республіка Південного Йемену, Руанда, Свазіленд, Сінгапур, Тринідад і Тобаго, Екваторіальна Гвінея, Ямайка. З країн, що брали участь в Каїрській конференції, на конференції в Лусаці були відсутні Ангола, Бірма, Дагомея, Камбоджа, Малаві, Саудівська Аравія. Спостерігачами були представлені Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Мексика, Уругвай, Фінляндія, Чилі. Як гості на конференції були присутні представники ряду народно-визвольних рухів Африки і Азії (ФРЕЛІМО — Фронт звільнення Мозамбіку, МПЛА — Народний рух за звільнення Анголи, Палестинське звільнить. рух і ін.). Конференція засудила політику імперіалізму, підтвердила і поглибила прогресивні традиції політики неприєднання. У декларації «Про світ, незалежність економічному розвитку, співпраці і демократизації міжнародних відносин» були сформульовані основні політичні цілі — забезпечення світу у всьому світі і мирного співіснування шляхом посилення ролі ООН(Організація Об'єднаних Націй), боротьба проти колоніалізму і расизму, врегулювання суперечок мирними засобами, припинення гонки озброєнь і услід за тим загальне роззброєння, боротьба за економічну незалежність і співпрацю між державами на базі рівності і взаємної вигоди. У спеціальних резолюціях учасники конференції рішуче засудили дії США в Індокитаї і Ізраїлю на Близькому Сході і зажадали виведення американських озброєних сил з В'єтнаму і негайного звільнення ізраїльськими військами захоплених арабських територій.
