Континентальна блокада, система економічних і політичних заходів, що проводилася в 1806—14 наполеонівською Францією по відношенню до свого противника — Великобританії. Була оголошена 21 листопада 1806 Берлінським декретом Наполеона I. Декрет про До. б. забороняв вести торгівельні, поштові і ін. зносин з Британськими островами; До. б. поширювалася на всіх підвладних Франції, залежні від неї або союзні нею країни.
До. би. сприяла інтенсифікації окремих галузей французької промисловості (головним чином металургійною і оброблювальною); в той же час вона украй негативно позначилася на економіці низки європейських країн, що мали традиційні економічні зв'язки з Великобританією. Головне завдання До. б., поставлена Наполеоном, — крушить Великобританії — виявилася невиконаною. Великобританія відповіла на До. б. контрблокадою, широким розгортанням морської торгівельної війни і контрабандної торгівлі, з якою організована французькими властями і їх союзниками митна охорона була не в змозі впоратися. По Тільзітському світу 1807 до До. б. була вимушена приєднатися Росія. Обтяжливі для Росії умови До. б. сприяли загостренню франко-росіян стосунків і з'явилися одній з найважливіших причин початку війни Наполеона I проти Росії в 1812. Після поразки Франції в війні з Росією До. б. фактично не дотримувалася майже повсюдно і в квітні 1814, після повного розгрому наполеонівської імперії, була остаточно скасована.
Літ.: Тарле Е. Ст, Континентальна блокада, Соч., т. 3, М., 1958; Злотников М. Ф., Континентальна блокада і Росія. М. — Л., 1966; Crouzet F., L''économie britannique et le blocus continental (1806—1813), t. 1—2, P., 1958.
