Константінов Петро Никифорович [23.6(5.7) .1877, Пушкарська Слобода Крапівенського повіту, нині Тульська область, — 30.10.1959, Москва], радянський рослинник-селекціонер, академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1935). Закінчив Московський межовий інститут (1906). У 1913—29 працював на Краснокутськой сільськогосподарської дослідної станції (у 1920—29 директор), де ним особисто і спільно з ін. селекціонерами виведено 18 сортів зернових культур і багатолітніх трав, які районували в багатьох областях СРСР. Найбільш відомі сорти: твердої ярової пшениці — Мелянопус 69 і Гордєїформе 189, м'якої ярової пшениці — Ерітроспермум 841 і ін. У 1929—37 завідувач кафедрою рослинництва, генетики, селекції і методики дослідної справи сільськогосподарського інституту Куйбишевського, при якій організував селекційну станцію, що стала з 1933 самостійною установою, — Кинельськой селекційною станцією. З 1936 професор Всесоюзної академії соціалістичного землеробства, з 1938 — Московській сільськогосподарській академії ним. К. А. Тімірязева. Державна премія СРСР (1943). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, медаллю, а також золотими медалями ВСХВ(Всесоюзна сільськогосподарська виставка).
Соч.: Люцерна і її культура на південному сході Європейської частини СРСР. 2 видавництва, М.— Самара. 1932; Житняк, М., 1936; Методика польових дослідів (з елементами теорії помилок), М., 1939; Програма курсу сільськогосподарської дослідної справи, М., 1939; Основи сільськогосподарської дослідної справи (у рільництві), М., 1952.
Літ.: Колеснева Ст Би., Петро Никифорович Константінов (бібл. покажчик зі вступ. статтею Н. А. Майсуряна), М., 1957.
