Константинопольська конвенція 1800, поміщена між Росією і Туреччиною про статус Іонічних островів і частини території албано-грецького побережжя, звільнених в 1798—99 з-під влади французької Директорії російською ескадрою під командуванням Ф. Ф. Ушакова. Підписана 21 березня (2 квітня), ратифікована Росією 15 (27) серпня. Передбачала створення в районі Іонічного архіпелагу т.з. Семи сполучених островів республіки, що знаходиться в васальній залежності від Туреччини і під заступництвом Росії. Територія албано-грецького побережжя з містами Превеза, Парга, Бутротон, Войніца і ін. (т.з. екс-венеціанська Албанія, захоплена в 1797 у Венеції Францією) переходила до Туреччини. Внутрішній статус республіки повинен був визначатися конституцією, яку належало затвердити учасникам конвенції. Економічні статті конвенції передбачали свободу торгівлі і мореплавання в акваторії Семи островів республіки і періодичну (1 раз в 3 роки) сплату нею дань Туреччини в 75 тис. піастрів. Росія і Туреччина зберігали за собою право введення своїх військ в межі республіки на час війни з Францією. Конвенція втратила своє значення після підписання Тільзітського світу 1807, секретні статті якого передбачали передачу Іонічних островів Франції.
Публ.: Повні збори законів Російської імперії, т. 26, СП(Збори постанов) Би, 1830.
