Коновніцин Петро Петрович [28.9(9.10) .1764 — 28.8(9.9) .1822, Петергоф, нині Петродворец], російський генерал від інфантерії (1817), генерал-ад'ютант (1812), граф (1819). На військовій службі з 1785. Під час російсько-шведської війни 1808—09 черговий генерал штабу армії, що діє. На початку Вітчизняної війни 1812 командував 3-ою піхотною дивізією; з 16 по 23 серпня, командуючи ар'єргардом, забезпечив відхід головних сил і їх розгортання під Бородіном. У час Бородінського битви після втрати Семеновських флеші і поранення П. І. Багратіона тимчасово командував 2-ою армією, організував оборону і утримав позиції східніше Семеновського яру. З 6 вересня черговий генерал штабу об'єднаних Західних армій. З січня 1813 командував Гренадерським корпусом, з 1814 в свиті Олександра I. У 1815—19 військовий міністр. З 1819 член Державної ради, начальник військово-учбових закладів, головний директор Пажеського і ін. кадетських корпусів і Царськосельського ліцею.
