Коневіч (Коњовuћ) Петар (5.5.1883, Чуруг, Бачка, — 1.10.1970, Бєлград), югославський композитор, один з основоположників сербської національної композиторської школи, член Чеської (1938) і Сербської (1946) академій наук. У 1906 закінчив Празьку консерваторію по класу композиції К. Штекера (вивчав також диригування). Працював вчителем музики, диригентом, режисером і директором оперних театрів в різних містах Югославії. У 1939—50 професор (у 1939—43 і 1945—47 ректор) Академії музики, в 1948—54 директор заснованого ним інституту музикознавства Сербською АН(Академія наук) в Бєлграді. У своїй творчості, головне місце в якому займає оперний жанр, До. спирається на народну реалістичну основу. Автор 5 обпер, серед них — «Коштана» (вигадування і виконання — 1931, 2-я редакція — 1949), що принесла йому європейську популярність, а також оркестрових вигадувань (в т.ч. симфонічна поема «Макар Чудра» по Горькому, 1944), 2 струнних квартетів, хорів, романсів, обробок народних пісень (в т.ч. «Моя земля», 5 зошитів, 1923—56), що з'явилися важливою віхою в югославському музичному фольклоризмі, театральної і церковної музики. Значителен вклад До. і як музикознавця. Йому належать монографії про класиків сербської музики С. Мокраняце (1956), М. Мілоєвіче (1954), а також декілька збірок статей.
Соч.: Огледі про музіци, Бєлград, 1965.
Літ.: Ямпольський І., Пам'яті Петара Коневіча, «Радянська музика», 1970 № 12; «Zvuk», 1963 № 58 (посв. 80-літтю з дня народження До.).
