Конденсатор (від латів.(латинський) condense — ущільнюю, згущую), апарат для здійснення переходу речовини з газоподібного (пароподібного) стану в рідке або тверде. Широко використовується в хімічній технології, в теплоенергетичних і холодильних установках для конденсації робочої речовини, у випарних установках для здобуття дистиляту, розділення сумішей пари і т. д. Конденсація пари в До. відбувається в результаті зіткнення його з поверхнею твердого тіла (поверхневі До.) або рідини (контактні До.), що мають температуру нижчу, ніж температура насичення пари при даному тиску. Конденсація пари супроводиться виділенням тепла, витраченого раніше на випар рідини, який повинен відводитися яким-небудь середовищем, що охолоджує.
Поверхневі До. зазвичай виконуються у вигляді пучка горизонтальних або вертикальних труб. При цьому середовище (вода, розсіл, повітря), що охолоджує, може протікати усередині труб, а пар— поступати в простір між трубами і конденсуватися на їх зовнішній поверхні або навпаки. Простір, в якому відбувається конденсація, може бути під атмосферним, підвищеним або зниженим тиском. По пристрою поверхневі До. аналогічні ін. поверхневим теплообмінникам (зазвичай кожухотрубним) і використовуються в тих випадках, коли конденсат необхідно зберегти в чистому вигляді.
Якщо при конденсації пари утворюється рідина, вона стікає з поверхні теплообміну під дією сили тяжіння або захоплюється рухомою парою; якщо ж утворюється тверда фаза (наприклад, лід), вона безперервно або періодично віддаляється шкрябаннями або ін. пристроями. При використанні як середовище, що охолоджує, повітря або ін. газу поверхня До. з метою інтенсифікації теплообміну зазвичай забезпечується з боку цього середовища ребрами. У контактних До. конденсат, що утворюється, змішується з рідиною, що охолоджує, і відводиться разом з нею. Залежно від взаємного напряму руху пари і рідини До. бувають прямоточні, протиточні або з перехресним струмом. Конденсат зазвичай віддаляється з До. насосом, а гази, що не конденсуються, відсисаються вакуумом. Для збільшення поверхні зіткнення пари з рідиною остання розділяється в контактному До. (за допомогою переливних пристроїв, дірчастих тарілок, розпилюючих сопл або ін. пристроїв) на струмені і краплі, на поверхні яких відбувається конденсація пари. Інколи пара подається в об'єм рідини і пронизує її (барботує) у вигляді міхурів, на поверхні яких відбувається конденсація. Для забезпечення нормальної роботи До. забезпечується рядом допоміжних пристроїв, разом з якими він утворює конденсаційну установку .
Літ.: Шумський До. П., Вакуумні конденсатори хімічного машинобудування, М., 1961; Кирсанов І. Н., Конденсаційні установки, М-код.—Л., 1965; Касаткин А. Р., Основні процеси і апарати хімічної технології, 8 видавництво, М., 1971.
