Комуністичний Інтернаціонал молоді (КИМ), міжнародна молодіжна організація, що існувала в 1919—43; була секцією Комінтерну і діяла під його керівництвом. Ідея створення КИМ належала Ст І. Леніну, під керівництвом якого більшовики почали боротьбу за об'єднання лівих сил в міжнародному молодіжному русі ще в роки 1-ої світової війни 1914—18.
1-й засновницький конгрес КИМ відбувся 20—26 листопада 1919 в Берліні. На нім було присутньо 29 делегатів з 13 країн (Радянської Росії, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Швеції, Норвегії, Данії, Польщі, Угорщини, Румунії, Італії, Іспанії, Чехословакії), що представляли 219 тис. членів молодіжних організацій. Серед учасників конгресу були активні діячі лівого крила Соціалістичного інтернаціоналу молоді . Конгрес прийняв рішення про створення КИМ, про його вступ до Комінтерну, затвердив Статут і Програму. КИМ ставив своїм завданням створити широкий масовий рух молоді в захист її економічних, політичних і культурних інтересів, сприяти вивченню молоддю теорії і практики марксизму-ленінізму. Особливу увагу КИМ приділяв боротьбі проти мілітаризму, війни і фашизму, на підтримку СРСР. Дороги і засоби здійснення цих цілей розглядалися в 20-х рр. на 2-м-коді (9—23 липня 1921), 3-м-коді (4—16 грудня 1922), 4-м-код (15—25 червня 1924) і 5-м-код (20 серпня—18 вересня 1928) конгресах КИМ.
В 20—30-х рр. секції КИМ активно брали участь в революційних виступах робочого класу, в масових рухах в захист економічних і політичних інтересів молоді, очищаючись в ході революційної боротьби від опортуністичних елементів. У серпні 1928 організацій (понад 40), що входили до КИМ, налічували 2157 тис. членів (з них 2030 тис. членів ВЛКСМ); у жовтні 1935 в 56 секцій КИМ входили 3773 тис. членів (з них 3500 тис. членів ВЛКСМ).
6-й конгрес КИМ (25 вересня—11 жовтня 1935) висунув відповідно до рішень 7-го конгресу Комінтерну (25 липня—20 серпня 1935) завдання створення широко єдиного фронту молоді для боротьби проти настання фашизму і небезпеки війни. Нові установки 6-го конгресу сприяли усуненню елементів сектантства в комуністичному молодіжному русі і поширенню впливу останньою серед молоді трудящого. Незабаром після конгресу був здоланий розкол молодіжного руху в Іспанії, Бельгії, Аргентині, Китаї. Лінія КИМ на єдність дій молоді дозволила скликати міжнародні конгреси молоді в Женеві (у 1936) і в США (у 1938). На цих конгресах представники КИМ добивалися єдиних дій в боротьбі молоді проти інтервенції фашистської Німеччини і Італії в Іспанії і інших агресивних дій імперіалістичних держав (наприклад, японській агресії проти Китаю). У рух за мир було залучено близько 40 млн. хлопців і дівчат майже у всіх країнах світу. У обстановці 2-ої світової війни 1939—45 діяльність КИМ сприяла організації антифашистської боротьби молоді.
КИМ зіграв велику роль в організації і об'єднанні міжнародного молодіжного руху. При його підтримці комсомольські організації різних країн виросли, окріпнули і могли під керівництвом компартій самостійно вирішувати завдання, що стояли перед ними. У травні 1943 услід за розпуском Комінтерну КИМ був розбещений.
Найвищим органом КИМ були конгреси, в проміжках між конгресами — Виконком КИМ, що обирав Президію і Секретаріат.
Літ.: Ленін Ст І., Завдання союзів молоді, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 41; його ж, Третьому світовому конгресу Комуністичного Інтернаціоналу Молоді в Москві, там же, т. 45; Фостер В., Історія трьох Інтернаціоналу, [пер. з англ.(англійський)], М., 1959; Молодь в боротьбі за єдиний фронт. Матеріали VI Усесвітнього конгресу Комуністичного Інтернаціоналу Молоді, М., 1938; Привалів Ст Ст, Утворення Комуністичного Інтернаціоналу молоді, Л., 1968.
