Комунерос (ісп. comuneros, від comuna — община), повстання середньовічних самоврядних міст Кастілії в 1520—22 проти королівського абсолютизму, в захист міських вільностей. Повсталі міста (Толедо, Сеговія, Мурсия, Авіла, Бургос, Мадрид і ін.) об'єдналися в липні 1520 в «Святу хунту» (з центром в р. Авіла); до неї приєдналася значна частина дворянства, а також частина середнього і нижчого духівництва. Повсталі наполягали на тому щоб Карл I (що став імператором «Священної Римської імперії») жив в Іспанії; вимагали усунення іноземців від управління, регулярного скликання кортесов, розширення міської самоврядності, заборони вивозу золотої монети за кордон і ін. Широкий розмах руху, що прийняв з 1521 антидворянський характер, спонукав дворянство перейти на сторону короля. У битві при Вільяларе (23 квітня 1521) сили До., що очолювалися Хуаном Падільей, були розгромлені, сам він і інші вожді Хунти узяті в полон і страчені. У 1522 опір повсталих було остаточно зломлено. Урядові репресії продовжувалися до 1526.
Літ.: Калініна З. П., Квітневе повстання 1520 р. в Толеді, в збірці: Науковi записки, т. 2, Львiв, 1948; Höffer С. von, Der Aufstand der castillianischen Städte gegen Kaiser Karl V. 1520—1522, Prag, 1876.
