Компресорна установка, сукупність пристроїв, необхідних для здобуття стислого повітря або іншого газу. До. в. бувають стаціонарні і пересувні. У стаціонарних До. в. використовують одноступінчате або багатоступінчасте стискування повітря. Основні елементи стаціонарної До. в. з одноступінчатим стискуванням повітря: фільтр, компресор, двигун, повітропровід. Крім того, в До. в. входять вентилі і засувки, вимірювальні прилади (манометри, термометри і ін.), запобіжні і зворотні клапани, а також прилади автоматики, сигналізації і управління. У ДО. в. з багатоступінчастим стискуванням входять проміжні повітроохолоджувачі. Основні агрегати До. в. мають циркуляційну систему мастила, що подається шестерінчастим насосом через фільтр і маслоохолоджувач. Одна або декілька стаціонарних До. в. разом з будівлею, в якій вони розміщені, складають споруду зване компресорною станцією .
Пересувні До. в. зазвичай вмонтовуються на автопричіпі або автомобільному шасі. Вони складаються з компресора (зазвичай поршневого повітряноохолоджуваний), двигуна внутрішнього згорання, а також повітрозабірника з фільтром і невеликого резервуару (ресівера), до якого приєднано декілька прогумованих шлангів для подачі стислого повітря до споживачам (наприклад, пневматичним інструментам).
Для приводу компресорів в До. в. використовують електричні двигуни, двигуни внутрішнього згорання і парові турбіни.
До. в. обслуговують доменні і сталеливарні цехи, машинобудівні заводи, будівельні майданчики, підприємства гірничорудної, нафтопереробної і хімічної промисловості, газопроводи природного газу і ін.
