Комбайнобудування, галузь сільськогосподарського машинобудування, що виробляє комбайни для прибирання зернових, технічних і інших культур. У дореволюційній Росії виробництва комбайнів не було. У СРСР ДО. виникло в кінці 20-х—початку 30-х рр. У 1930 на заводі «Комунар» (м. Запоріжжя) почався випуск комбайнів «Комунар». У 1932 виробництво цих комбайнів було організовано в Саратові. У 1931—32 на заводі «Ростсельмаш» почався випуск причіпних зернозбиральних комбайнів С-1. Вони пропускали через молотарку 2,5 кг зернових в секунду і прибирали, окрім зерна, соняшник, кукурудзу, просо і інші культури. За передвоєнні роки комбайнові заводи СРСР (в основному «Ростсельмаш» і запорізький «Комунар») дали сільському господарству майже 200 тис. комбайнів, що зіграло велику роль в механізації збирання врожаю.
Нового потужного розвитку досягло К. СССР після Великої Вітчизняної війни 1941—45. Була проведена чіткіша спеціалізація заводів сільськогосподарського машинобудування; основним підприємством радянського До. став завод «Ростсельмаш», що випускав причіпні комбайни С-6 і РСМ-8. З 1947 до 1956 на Таганрозькому, Тульському і деяких інших заводах виготовлялися самохідні комбайни С-4, а в 1956—58 — модернізовані комбайни С-4М. У 1958 ЦК КПРС і Раду Міністрів СРСР прийняли постанову про припинення виробництва причіпних зернозбиральних комбайнів і про організацію випуску продуктивніших самохідних комбайнів. До цього часу була створена модель самохідного комбайна СЬК-З і виробництво комбайнів почалося на заводі «Ростсельмаш» і Таганрозькому комбайновому заводі. З 1962 ці заводи стали виробляти самохідні комбайни СЬК-4 з пропускною спроможністю 3,7 кг зернових в секунду.
В 60-х рр. розроблені різні модифікації машин на основі базової моделі зернозбирального комбайна СЬК-4: двохбарабанний гусеничний комбайн для прибирання рису, напівгусеничний для прибирання хліба в районах підвищеного зволоження, комбайни з подрібненням соломи і для прибирання рицини. Для прибирання різних технічних, продовольчих і інших культур створені пристосування до комбайнів. Поряд з оновленням моделей машин збільшувалося їх виробництво. Виробництво зернових комбайнів склало (тис. штук): у 1940 — 12,8, в 1950 — 46,3, в 1960 — 59, в 1970 — 99,2, в 1971 — 102. По випуску зернозбиральних комбайнів СРСР займає 1-е місце в світі. Організовано виробництво нових комбайнів підвищеної продуктивності — СЬК-5 «Нива» пропускною спроможністю 5 кг в секунду на заводі «Ростсельмаш» і СЬК-6-8 «Колос» пропускною спроможністю 6—8 кг зернових в секунду на Таганрозькому комбайновому заводі. На цих машинах встановлені потужніші двигуни, застосовуються гидроелектроавтоматіка для управління і контролю за роботою машини на ходу і гідравлічні гальма, встановлений бункер для зерна великої ємкості. Випуск агрегатів для цих машин організовується також на Тульському комбайновому заводі. Красноярський комбайновий завод з 1969 виробляє нову модель двохбарабанного комбайна СЬКД-5 «Сибіряк» пропускною спроможністю 5 кг зернових в секунду, який використовується для прибирання длінносоломістих і вологих хлібів в районах Сибіру.
Організоване також виробництво силосоуборочних бурякозбиральних, картоплезбиральних, кукурудзозбиральних і інших комбайнів. Кукурудзозбиральний комбайн «Херсонець-7» випускається Херсонським комбайновим заводом, картоплезбиральний ККУ-2 «Дружба» — Рязанським заводом, бурякозбиральний КСТ-2А — Дніпропетровським, силосоуборочниє КС-2,6 — Гомелським і самохідний КСГ-3,2 — заводом «Дальсельмаш» (м. Біробіджан), коноплезбиральний, — заводом «Бежецксельмаш». У 1971 випущено 40,2 тис. силосоуборочних, 10,1 тис. бурякозбиральних, 8 тис. картоплезбиральних комбайнів.
Заводи До. оснащуються автоматичними і механізованими лініями, новітнім високопродуктивним устаткуванням.
Випуск зернозбиральних комбайнів в порівняно невеликих масштабах організований в інших соціалістичних країнах: ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщі, Румунії, Югославії. У ці країни, а також до Болгарії і Чехословакії комбайни ввозяться з СРСР.
Серед капіталістичних країн До. найбільш розвинено в США, Канаді, Великобританії, Франції і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). У невеликій кількості комбайни виробляються в Швеції, Фінляндії. Італії.
