Комаровський Олександр Миколайович [р. 7(20) .5.1906, Петербург], радянський військовий діяч, генерал армії (1972), Герою Соціалістичного Труда (1949), доктор технічних наук (1956). Член КПРС з 1939. Закінчив Московський інститут інженерів транспорту (1928). У 30-х рр. обіймав відповідальні посади на будівництві каналу імені Москви, гідровузла Куйбишевського і в різних наркоматах. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на Південному і Південно-західному фронтах начальник управління оборонних робіт, командувач 5-ою саперною армією і заступник начальника Головного управління оборонного будівництва Народного комісаріату оборони. У 1942—62 — на різних керівних посадах; з грудня 1963 заступник міністра оборони СРСР по будівництву і розквартировуванню військ. Основні праці по гідротехнічних і загальнобудівельних питаннях. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Державна премія СРСР (1951), Ленінська премія (1968). Нагороджений 7 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Шани» і медалями, а також декількома орденами і медалями іноземних держав. Автор книги «Записки будівельника» (1972).
