Колорадо плато
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Колорадо плато

Колорадо плато, уранованадієвиє родовища, в США розташовані на території штатів Колорадо, Нью-Мексікоа, Арізона і Юта. Площа 375 тис. км 2 . Родовища відомі з 1898. У 1905—48 (з перервами) розроблялися для здобуття ванадію. У 1910—23 з карнотітових руд витягувалися також уран і радій. В результаті пошуково-розвідувальних робіт, що почалися в 1948, родовища До. п. перейшли в розряд найбільших уранових провінцій світу. Запаси уранованадієвих руд (за оцінкою 1969) 50 млн. т, а запаси урану в них — 111,4 тис. т (при середньому вмісті порядка 2 кг урану на 1 т руди). Близько 75% цих запасів падає на родовище Амбросия-Лейк (штат Нью-Мексікоа). У 1969 видобуток урану склав 75% від всього видобутку урану в США. Родовища структурно приурочені до докембрійському серединному масиву; уранованадієвиє руди залягають в платформеному чохлі складеному осадовими породами (переважно піщаники і сланці з прослоямі конгломератів, вапняків і аргиллітов). Переважна частина урану (98%) добувається з відкладень юри (свита Моррісон) і тріаса (свити Чинл і Шинарамп). Рудні тіла мають лінзовидну форму і орієнтовані згідно з нашаруванням порід. Характерні також своєрідні рудні тіла («ролли») з криволінійними кордонами в поперечному перетині. Площа рудних тіл вагається від сотень до десятків тис. м 2 , потужність — від декількох см до 30 м. Первинні руди містять уран у вигляді нізковалентних з'єднань — настурана і коффініту і ванадій — у вигляді монтрозєїта; окислені руди характеризуються розвитком високовалентних сполук урану і ванадію — головним чином карнотіта і тюямуніту. Окрім уранованадатов, в них присутні ванадати кальцію, заліза і ін. елементів.

загрузка...

  Літ.: Хейнріх Е.- В., Мінералогія і геологія радіоактивної мінеральної сировини, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1962.

  Д. Я. Суражський.