Коллінз (Collins) Уїльям (25.12.1721, Чичестер, — 12.6.1759, там же), англійський поет. Син торговця. До. вчився в Оксфордському університеті. У «Персидських еклогах» (1742, 2 видавництва 1757, під назвою «Східні еклоги») До. ще слідував поетиці англійського класицизму. Зближується з літературним кружком теоретиків передромантизму Дж. і Т. Уортонов, До. у подальшій творчості використовував мотиви і форми грецької поезії, частково наслідуючи Горацію («Оди на описові і алегоричні теми», 1747). Попередник європейського романтизму, До. одним з перших відкрив в національному фольклорі животворяще джерело поезії (вірші «Похоронний гімн з Цимбеліна», 1744; «Ода про народні забобони Гірської Шотландії», 1750, опубліковані 1788).
Соч.: The poems of Gray and Collins, 4 ed., L., 1941.
Літ.: Історія англійської літератури, т. 1, ст 2, М. — Л., 1945; Courthope W. J., A history of English poetry, v. 5, L., 1926; Sigworth О. F., William Collins, N. Y., [1965].
