Кокошник, старовинний російський головний убір заміжніх жінок. У 19 ст існував в купецькому і селянському середовищі (головним чином в північних губерніях), а в допетровськой Русі — і в боярській. Назва «До.» походить від давньослов'янського «кокош», що позначав курку і півня. Характерна межа До. — гребінь, форма якого в різних губерніях була різною. До. робили на твердій основі, зверху прикрашали парчею, позументом, бісером, намистами, перлами, в найбільш багатих — коштовними каменями.