Койо (Kojo) Вільо Йоханнес (р. 13.12.1891, Каукола), фінський письменник. Син селянина. Закінчив художнє училище. Виступив як поет-лірик: збірки «Уранішній вітер» (1914), «Село і місто» (1916). Основні теми романів До. «Безтурботні прихожани» (1921), «Четверта заповідь» (1930), «Чорнозем і асфальт» (1953) — життя фінського села, його взаємини з містом. Гумористичні зарисовки вдач містяться в збірках «Анна-Марі з Поштового будинку...» (1928), «Любовний лист...» (1936), «Хліб покаліченого» (1950).
Соч.: Valitut teokset, Hels., 1957; Taiteen tie on pitka, [Hels.], 1960: Näin puhui Sarahutta, [Hels.], 1961.
Літ.: Maailmankirjat ja kirjailijat. Toim. T. Anhava, Hels., 1957.
