Козьмін Борис Павлович [15(27) .12.1883, Москва, — 5.7.1958, там же], радянський історик і літературознавець, доктор історичних наук (1935), професор. У 1910 закінчив юридичний факультет Московського університету. У 1920—30-х рр. старший науковий співробітник інституту літератури РАНІОН. З 1939 старший науковий співробітник інституту світової літератури АН(Академія наук) СРСР; у 1946—54 директор Державного літературного музею. У 1946—58 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР. До. — активний співробітник «Літературного спадку», редактор і автор коментарів до зібрання творів А. І. Герцена, Н. Р. Чернишевського, Н. А. Добролюбова і ін. Головна область наукових досліджень До. — суспільний рух в Росії в 2-ій половині 19 в.: народництво, світогляд революційних і демократичних діячів 50—80-х рр. 19 ст, російська революційна еміграція, журналістика. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Російська секція Першого Інтернаціоналу, М., 1957; Журнал «Сучасник» — орган революційної демократії, М., 1957; З історії революційної думки в Росії, М., 1961 (є перелік праць До.); Література і історія, М., 1969.
