Козловський Іван Семенович [р. 11(24) .3.1900, Марьяновка, поблизу Білої Церкви, нині Київської області], російський радянський співець (ліричний тенор), народний артист СРСР (1940). Народився в селянській сім'ї. У 1917—19 займався в Київському музично-драматичному інституті (клас Е. А. Муравьевой). У 1919—1924 служив в Червоній Армії і брав участь в спектаклях Полтавського пересувного музично-драматичного театру. Стиглий в цьому театрі свою першу крупну партію — Фауста («Фауст» Гуно). З 1924 соліст Харківського, з 1925 Свердловського оперних театрів, в 1926—54 Великі театри СРСР. До. — видатний представник радянської вокальної школи. Прозорий, сріблястий, рівний голос красивого ніжного тембру з вільним верхнім регістром, вільне природне дихання, якнайтонший музичний слух, великий художній смак, драматичне дарування дозволили артистові створити вокально-сценічні образи, що увійшли до історії радянського оперного театру. Відносячись з особливою увагою до слова, До. виявляє його музичну природу, надає важливе значення музичної декламації, фразуванню. Кращі партії: Юрод («Борис Годунов» Мусоргського; Державна премія СРСР, 1949), Ленський («Євгеній Онегин» Чайковського), Лоенгрін («Лоенгрін» Вагнера). З успіхом До. виконував також партії Берендея («Снігуронька» Рімського-корсакова), Володимира Дубровського («Дубровський» Направника), Принца («Любов до трьох апельсинам» Прокофьева), Альфреда («Травіата» Верді). Організатор і художній керівник концертного Ансамблю опери (1938—41), До. поставив ряд обпер, виконавши в них головні партії («Вертер» Массне, «Блазні» Леонкавалло). Прагнучи створити оперу-концерт з напруженою сценічною дією, До. добивався від артистів цього ансамблю синтезу співу і драматичної гри. Велике місце в творчому житті До. займає концертна діяльність (виступає з 1919). Елегією широтою емоцій, багатогранністю настроїв відмічено його виконання романсів М. І. Глінки, А. С. Даргомижського, П. І. Чайковського, С. Ст Рахманінова. До. є також тонким інтерпретатором творів Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Аркуша. У обширний камерний репертуар співця входять старовинні романси, російські і українські народні пісні. Державна премія СРСР (1941). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом «Знак Шани» і медалями.
Літ.: Зльотів Ст, І. Козловський, М. — Л., 1951; Кузнецова А. С., Народний артист. Сторінки життя і творчості І. С. Козловського [М., 1964].
