Кожедуб Іван Микитович (р. 8.6.1920, сіло Ображєєвка, нині Шосткинського району Сумської області), радянський льотчик, генерал-полковник авіації (29.4.1970), тричі Герою Радянського Союза (4.2.1944, 19.8.1944, 18.8.1945). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї українського селянина. У 1940 закінчив химіко-технологічній технікум. У Радянській Армії з лютого 1940. Закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків (1941), після чого — інструктор-пілот Військової авіаційної школи пілотів (1941—42). У Великій Вітчизняній війні 1941—45 брав участь з березня 1943 на Воронежському, Степовому, 2-м-код Українському і 1-м-код Білоруському фронтах, був старшим льотчиком, командиром ланки, авіаційної ескадрильї і заступником командира винищувальної авіації полку. Зробив 330 бойових вильотів, провів 120 повітряних боїв, особисто збив 62 літаки противника. Після війни закінчив Військово-повітряну академію (1949) і Військову академію Генштабу (1956). З січня 1964 1-й заступник командувача авіацією Московського військового округу. З 1971 на керівній роботі у ВПС(військово-повітряні сили). Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Автор книг: «Служу Батьківщині» (1949), «Вірність батьківщині» (1967) і ін. Нагороджений орденом Леніна, 7 орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.
