Ковда Віктор Абрамович [р. 16(29) .12.1904, Владикавказ, нині Орджонікідзе], радянський грунтознавець, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Член КПРС з 1927. Закінчив Сільськогосподарський інститут в Краснодарі (1927). У 1931 організував в Грунтовому інституті ним. В. В. Докучаєва лабораторію засолених грунтів і завідував нею до 1959. У 1939—1941 професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1941—42 директор інституту ботаніки і грунтознавства Узбецької філії АН(Академія наук) СРСР. Професор і завідувач кафедрою грунтознавства грунтового для біологотипу факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (з 1953). У 1958—65 директор Департаменту точних і природних наук ЮНЕСЬКО (Париж). З 1970 директор інституту агрохімії і грунтознавства АН(Академія наук) СРСР. Основні дослідження відносяться до вивчення грунтів СРСР, Китаю, Єгипту. Ініціатор і керівник (1960—65) Міжнародного проекту ФАО/ЮНЕСЬКО «Грунтова карта світу». Президент Міжнародного суспільства грунтознавців (з 1968). Праці До. мають значення для практики освоєння нових земель при будівництві зрошувальних систем, меліорації солонців і засолених земель. Державна премія СРСР (1951, 1953). Золота медаль ним. В. В. Докучаєва (1967). Срібна медаль Французької асоціації грунтознавців (1971). Нагороджений 3 орденами.
Соч.: Солончаки і солонці, М. — Л., 1937; Походження і режим засолених грунтів, т. 1—2, М. — Л., 1946—47; Геохімія пустель СРСР (Доповіді на 7-м-коді міжнародному конгресі грунтознавців), М., 1954; Закономірності процесів соленакопленія в пустелях Арало-каспійської низовини, «Тр. Грунтового інституту АН(Академія наук) СРСР», 1954, т. 44; Нариси природи і грунтів Китаю, М., 1959.
