Ковалів Степан Леонідович [2(14) .1.1879, Кишинів, — 18.4.1932, Москва], російський радянський актор, народний артист Республіки (1929). У 1901 став професійним актором. У 1902—06 служив в армії, брав участь в революційному русі. У 1907—08 працював в київському Театрі Соловцова, в 1908—10 — в Московському Художньому театрі, в 1923—25 в театрі ним. МГСПС. У 1925 вступив в трупу Малого театру. До. не здобув спеціальної освіти. Його самобутній і оригінальний талант, соковитість і яскравість виконання, чудова спостережливість, що допомагала знаходити дивно достовірні побутові деталі, високу майстерність перевтілення дозволяли йому грати Хлестакова і Городничого в «Ревізорові» Гоголя, Луку, Барона і Алешку в «На дні» Горького, в п'єсах Чехова — Гаєва, Епіходова, Фірса («Вишневий сад»), Вафлю Астрова («Дядько Ваня»). Влучно і нещадний-викривально, деколи з гротесковою гостротою грав актор ролі негативних персонажів — папа Урбан VIII («Герцог» Луначарського), король Людовик XI («Собор Паризької богоматері» Крашенінникова по Гюго). Висока комедійність і музичність допомагали йому легко і витончено виступати у фарсах, водевілях і комедіях: Лорд Баберей («Тітка Чарлея» Томаса), Журден («Міщанин в дворянстві» Мольера). Новий розквіт таланту До. пов'язаний з його участю в п'єсах радянських драматургів. Видатна робота До. — роль Шванді в «Любові Яровий» Тренева. Серед кращих ролей актора також: Юсов («Дохід ноє місце» Островського), Расплюєв («Весілля Кречинського» Сухово-Кобиліна), містер Дулітл («Пігмаліон» Шоу). Останні Ролі До. — Геннадій Дубровін, Букетів («Вогненний міст», 1929, «Зміна героїв» Ромашова, 1930)
Літ.: Степан Кузнецов, Сб. статей, М. 1927; П. Маркова А., Театральні портрети, М.— Л., 1939; Дейч А. Л. Ковалів. 1879—1932, М.— Л., 1947.
