Ковалів Володимир Дмитрович [30.4(12.5) .1887, Міасс, нині Челябінської області, — 13.10.1963, Томськ], радянський фізик, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1946), Герою Соціалістичного Труда (1957), заслуженого на діяча науки РРФСР (1934). Член КПРС з 1945. Закінчив Петербурзький університет (1910). З 1911 працював у вузах Томська, з 1917 в університеті Томська (професор з 1920). З 1929 директор організованого по його ініціативі Сибірського фізико-технічного інституту. Досліджував властивості твердих тіл і явища, що відбуваються в них при технологічній обробці. Йому належать роботи по вивченню поверхневої енергії, твердості і ін. властивостей кристалів, внутрішнього тертя в твердих тілах, пластичності і міцності металевих моно- і полікрісталлов, механізму кристалізації і рекристалізації, зовнішнього тертя і зносу металів і сплавів, обробки металів різанням. Розробив основи фізичній теорії різання і першим теоретично довів і експериментально підтвердив можливість швидкісного різання металів. Державна премія СРСР (1942). Нагороджений трьома орденами Леніна і медалями.
Соч.: Фізика твердого тіла, 2 видавництва, т. 1—5, Томськ, 1937—49 (совм. з ін.); Кристали і кристалізація, М., 1953; Поверхнева енергія твердих тіл, М., 1954; Нарости при різанні і терті, М., 1956.
Літ.: Дослідження по фізиці твердого тіла (Збірка статей. Посвящ. 70-літтю з дня народження член-корр. АН(Академія наук) СРСР Ст Д. Кузнецова). М., 1957.
