Ковальов Михайло Прокофьевіч [25.6(7.7) .1897, станиця Брюховецкая, нині Брюховецкого району Краснодарського краю, — 31.8.1967, Ленінград], радянський воєначальник, генерал-полковник (1943). Член КПРС з 1927. Народився в сім'ї селянина. У армії з 1915. Закінчив школу прапорщиків (1915), під час 1-ої світової війни 1914—18 командував ротою і батальйоном, штабс-капітан. У Радянській Армії з 1918. Брав участь в Громадянській війні 1918—20, командуючи полком і бригадою. Закінчив Військовою академію ним. М. В. Фрунзе (1924) і Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1948). З 1938 заступник командувача військами Київського, командувач військами Білоруського, а з грудня 1940 Харківського військового округів. У радянсько-фінляндській війні 1939—40 командував 15-ою армією. З червня 1941 командувач військами Забайкальського військового округу, потім (з 1941) — Забайкальського фронту, з липня 1945 по 1947 заступник командувача військами Забайкальського фронту, брав участь у війні проти імперіалістичної Японії. З 1947 командував військами Забайкальсько-амурського військового округу, з березня 1949 помічник командувача військами Ленінградського військового округу. З жовтня 1955 в запасі. У 1939—41 кандидат в члени ЦК ВКП (б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ої міри, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, 3 іноземними орденами, а також медалями.
