Климент Александрійський (Clemens Alexandrinus) Тіт Флавій (помер до 215), християнський теолог і письменник. Народився в язичеській сім'ї і здобув універсальну філософську і літературну освіту; виступав в Александрії як вільний християнський вчитель, потім біг від переслідувань до Малої Азії. До. Л. — перший християнський мислитель, що стоїть на вершині сучасної йому утвореної; його мета — синтез еллінської культури і християнської віри; відносився до цієї мети з оптимістичним піднесенням, не відчуваючи глибоких протиріч між двома ідейними світами, до яких він належав. Релігійний ідеал До. А. зберігає межі античного філософського гуманізму; трактати «Умовляння до еллінів» і «Педагог», що продовжують жанрову традицію популярно-філософської літератури, інтерпретують християнство як просвітницьке учення, що скидає язичеські забобони, звільняє від страху і дарує внутрішню незалежність. Гімн Христу, яким завершується «Педагог», — один з перших творів християнської поезії. Величезна начитаність До. А. виявилася в зборах нарисів, об'єднаних під заголовком «Стромати» («Килим з латочок»), — коштовному джерелі по історії античної філософії, яку До. А. з відомими обмовками ставить нарівні з Біблією. У бесіді «Якою багаті врятується?» євангельське засудження багатства підмінене відвернутим філософським принципом презирства до матеріального. В цілому представлений До. А. тип християнства не знайшов собі місця в середньовічній думці і ожив лише у філософії так званого християнського гуманізму в епоху Відродження (Еразм Роттердамський, Т. Мор).
Соч.: [Werke], Bd 1—4, Lpz., 1905—36; 3 Aufl., Bd 2-3, B., 1960-70 (Die griechischen christlichen Schriftsteller der ersten Jabrhunderte...).
Літ.: Миртів Д., Етичне учення Климента Александрійського СП(Збори постанов) Би, 1900; Історія філософії, т. 1, М., 1940, с. 389— 390; Volker W., Der Wahre Gnostiker nach Clemens Alexandrinvs, B.— Lpz., 1952; Osborn E. F., The philosophy of Clemens of Alexandria, Camb., 1957.
