Клеопатра VII (греч. Kleopátra) (69 до н.е.(наша ера), Александрія, — 30 до н.е.(наша ера), там же), остання цариця династії Птолемей, дочку Птолемея XII (Авлета), сестра, дружина і соправітельніца (з 51) Птолемея XIII, з яким вела боротьбу за владу. У 48 До. VII була вигнана до Сирії, але в 47 після Александрійської війни повернулася до Єгипту за допомогою Ю. Цезаря, що захопився розумною і освіченою царицею (від Цезаря вона мала сина Цезаріона). Після 41 була союзником і коханкою М. Антонія, який в 37 одружувався на ній всупереч римським звичаям; підтримувала його в боротьбі з Октавіаном (Августом ). Після поразки при Акції (31) і вступи армії Октавіана до Єгипту Антоній, а за ним і К. VII покінчили життя самогубством. Згідно з відданням, їй була принесена отруйна змія, укус якої, по єгипетських виставах, обіцяв безсмертя. Образ До. VII знайшов широке віддзеркалення в літературі (В. Шекспір, Би. Шоу) і мистецтві (Д. Тьеполо, П. Рубенс і ін.).
Літ.: Franzero С. М., The life and times of Cleopatra, L., [1957].
