Клдіашвілі Давид Самсонович [11(23) .9.1862, с. Симонеті, нині Тержольського району, — 24.4.1931, там же, похований в Тбілісі], грузинський письменник, представник грузинського критичного реалізму кінця 19 — почало 20 вв.(століття), народний письменник Грузії (1930). Народився в сім'ї бідного дворянина. Вчився в Київській військовій гімназії (1872 — 80), в Московському військовому училищі (1880 —82). Протягом 26 років знаходився на військовій службі. Був пов'язаний з революційно налагодженою інтелігенцією і робітниками; як політично неблагонадійний переслідувався властями. Вітав Велику Жовтневу соціалістичну революцію. Виступив у пресі в 1885. У повістях 90-х рр. «Соломон Морбеладзе» (1894, російське переведення 1930), «Мачуха Саманішвілі» (1897, російське переведення 1947), «Знегоди сім'ї Камушадзе» (1897, російське переведення 1939) намальовані колоритні картини життя Західної Грузії, занепад дворянства в умовах розвитку капіталізму. У розповідях «Жертва» (1893), «Проклін» (1894, російське переведення 1950) і ін. До. показав важке життя грузинських селян, їх безправ'я, відсталість і забобони. Автор п'єс «Щастя Ірини» (1897), «Знегоди Даріспана» (1903), які йдуть на сценах грузинських театрів.
Соч .: в русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), М., 1947; Соч., т. 1—2, Тб., 1950-52.
Літ.: Жгенті Б., Давид Клдіашвілі, Тб., 1962; Барамідзе А., Радіані Ш., Жгенті Б., Історія грузинської літератури, Тб., 1958.
