Кирпічев Віктор Львович [26.9(8.10) .1845, Петербург, — 7(20) .10.1913, там же], російський учений в області теоретичної і прикладної механіки і опору матеріалів. Після закінчення Михайлівської артилерійської академії (1868) був залишений при ній викладачем. У 1870 перейшов в Петербурзький технологічний інститут; з 1876 професор цього інституту (вів курси опору матеріалів, графічної статики, деталей машин). З 1885 директор Технологічного інституту в Харкові. У 1898 очолив політехнічний інститут, що відкрився в Києві, в 1902, у зв'язку із студентськими хвилюваннями, за наказом царського уряду був звільнений. З 1903 професор Петербурзького політехнічного інституту. Його вельми різностороння наукова діяльність знайшла віддзеркалення в написаному їм учбовому керівництві і курсах: «Опір матеріалів» (1884), «Підстави графічної статики» (1902), «Бесіди про механіку» (1907) і ін. які неодноразово перевидавалися.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1, П., 1917 (з біографічним нарисом).
Літ.: Коваль До. Ст, Видатний діяч російської науки і техніки В. Л. Кирпічев (До 40-ліття з дня смерті), «Тр. Харківського політехнічного інституту», 1954, т. 5, ст 2 (є бібл.).
