Кипар і з (Cupressus), рід вечнозеле н их дерев або чагарників сімейства кипарисових. Листя перехресно-парні, мелки е , чешу е видні, примикаючі до поб е гу або декілька відігнуті, на спінк е опуклі із смоляною залозкою. Ш і шки кулевидні, дер е вяністиє, ч е шуї їх на ніжках, щитовидні, багатогранні, з коротким вістрям в центрі, щільно пріл е гают один до одного, в зрілих шишок (на другий рік) — декілька раз д вінути. С е міна плоськи е з більш або м-код енєє разів в і тимі крилами. До. використовують як декоративне дерево для алей, одіночних і лісових посадок . Розмножують його посівом, черенкованієм, щепленням. Із в естно 15—20 видів До. у помірно теплому поясі Європи, Азії, С е вірної Африки (Сахара) і Північної Ам е ріки. У СРСР культивують 11 видів в Криму, на Чорноморському побережжі Кавказу і в деяких районах Середньої Азії. Частіше за інших розводять До. вічнозелений (С. sempervirens), що досягає висоти 30 м-коду і товщина 60 см , плодоносить з 4—6 років; засухоустойч і в, швидко раст е т, живе до 2000 років (у Криму частіше погиба е т до 100 років від кореневої і напенной гнили). Др е весина легка, м'яка, йде на м е бель, м е лкие резни е і токарні вироби. Наїбол е е поширені пірамідаль н ая і (рідше) горизонтальна (з отклон е ннимі гілками) форми. Культивують також До. великоплідний (С. macrocarpa), До. г і малайський (С. torulosa), До. лу зітанськи й (С. lusitanica), До. а р і з онський (С. arisonica), До. плакучий (С. fiinebris) і ін.
